бреньк – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | бреньк | бре́ньки |
родовий | бре́ньку | бре́ньків |
давальний | бре́ньку, бре́нькові | бре́нькам |
знахідний | бреньк | бре́ньки |
орудний | бре́ньком | бре́ньками |
місцевий | на/у бре́ньку | на/у бре́ньках |
кличний | бре́ньку* | бре́ньки* |
[розм.] |