бреха́ч – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | бреха́ч | брехачі́ |
родовий | брехача́ | брехачі́в |
давальний | брехаче́ві, брехачу́ | брехача́м |
знахідний | брехача́ | брехачі́в |
орудний | брехаче́м | брехача́ми |
місцевий | на/у брехаче́ві, брехачу́, брехачі́ | на/у брехача́х |
кличний | бреха́чу | брехачі́ |
[зневажл.] |