брехну́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | брехну́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | брехні́мо, брехні́м | |
2 особа | брехни́ | брехні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | брехну́ | брехнемо́, брехне́м |
2 особа | брехне́ш | брехнете́ |
3 особа | брехне́ | брехну́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | брехну́в | брехну́ли |
жін.р. | брехну́ла | |
сер.р. | брехну́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
брехну́вши | ||
[розм.] |