| брехну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | брехну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | брехні́мо, брехні́м | |
| 2 особа | брехни́ | брехні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | брехну́ | брехнемо́, брехне́м |
| 2 особа | брехне́ш | брехнете́ |
| 3 особа | брехне́ | брехну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | брехну́в | брехну́ли |
| жін.р. | брехну́ла | |
| сер.р. | брехну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| брехну́вши | ||
| [розм.] | ||