бреху́н – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | бреху́н | брехуни́ |
родовий | брехуна́ | брехуні́в |
давальний | брехуно́ві, брехуну́ | брехуна́м |
знахідний | брехуна́ | брехуні́в |
орудний | брехуно́м | брехуна́ми |
місцевий | на/у брехуно́ві, брехуні́ | на/у брехуна́х |
кличний | бреху́не | брехуни́ |
[розм.] |