бридо́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бридо́тний | бридо́тна | бридо́тне | бридо́тні |
родовий | бридо́тного | бридо́тної | бридо́тного | бридо́тних |
давальний | бридо́тному | бридо́тній | бридо́тному | бридо́тним |
знахідний | бридо́тний, бридо́тного | бридо́тну | бридо́тне | бридо́тні, бридо́тних |
орудний | бридо́тним | бридо́тною | бридо́тним | бридо́тними |
місцевий | на/у бридо́тному, бридо́тнім | на/у бридо́тній | на/у бридо́тному, бридо́тнім | на/у бридо́тних |