брижа́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | брижа́тий | брижа́та | брижа́те | брижа́ті |
родовий | брижа́того | брижа́тої | брижа́того | брижа́тих |
давальний | брижа́тому | брижа́тій | брижа́тому | брижа́тим |
знахідний | брижа́тий | брижа́ту | брижа́те | брижа́ті |
орудний | брижа́тим | брижа́тою | брижа́тим | брижа́тими |
місцевий | на/у брижа́тому, брижа́тім | на/у брижа́тій | на/у брижа́тому, брижа́тім | на/у брижа́тих |