брижча́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | брижча́тий | брижча́та | брижча́те | брижча́ті |
родовий | брижча́того | брижча́тої | брижча́того | брижча́тих |
давальний | брижча́тому | брижча́тій | брижча́тому | брижча́тим |
знахідний | брижча́тий | брижча́ту | брижча́те | брижча́ті |
орудний | брижча́тим | брижча́тою | брижча́тим | брижча́тими |
місцевий | на/у брижча́тому, брижча́тім | на/у брижча́тій | на/у брижча́тому, брижча́тім | на/у брижча́тих |