бриза́нтний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бриза́нтний | бриза́нтна | бриза́нтне | бриза́нтні |
родовий | бриза́нтного | бриза́нтної | бриза́нтного | бриза́нтних |
давальний | бриза́нтному | бриза́нтній | бриза́нтному | бриза́нтним |
знахідний | бриза́нтний | бриза́нтну | бриза́нтне | бриза́нтні |
орудний | бриза́нтним | бриза́нтною | бриза́нтним | бриза́нтними |
місцевий | на/у бриза́нтному, бриза́нтнім | на/у бриза́нтній | на/у бриза́нтному, бриза́нтнім | на/у бриза́нтних |
[рідко] |