брикли́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | брикли́вий | брикли́ва | брикли́ве | брикли́ві |
родовий | брикли́вого | брикли́вої | брикли́вого | брикли́вих |
давальний | брикли́вому | брикли́вій | брикли́вому | брикли́вим |
знахідний | брикли́вий, брикли́вого | брикли́ву | брикли́ве | брикли́ві, брикли́вих |
орудний | брикли́вим | брикли́вою | брикли́вим | брикли́вими |
місцевий | на/у брикли́вому, брикли́вім | на/у брикли́вій | на/у брикли́вому, брикли́вім | на/у брикли́вих |