| брикуне́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | брикуне́ць | брикунці́ |
| родовий | брикунця́ | брикунці́в |
| давальний | брикунце́ві, брикунцю́ | брикунця́м |
| знахідний | брикунця́ | брикунці́, брикунці́в |
| орудний | брикунце́м | брикунця́ми |
| місцевий | на/у брикунце́ві, брикунці́, брикунцю́ | на/у брикунця́х |
| кличний | брикунцю́ | брикунці́ |