| бриле́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бриле́вий | бриле́ва | бриле́ве | бриле́ві |
| родовий | бриле́вого | бриле́вої | бриле́вого | бриле́вих |
| давальний | бриле́вому | бриле́вій | бриле́вому | бриле́вим |
| знахідний | бриле́вий, бриле́вого | бриле́ву | бриле́ве | бриле́ві, бриле́вих |
| орудний | бриле́вим | бриле́вою | бриле́вим | бриле́вими |
| місцевий | на/у бриле́вому, бриле́вім | на/у бриле́вій | на/у бриле́вому, бриле́вім | на/у бриле́вих |