брили́стий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | брили́стий | брили́ста | брили́сте | брили́сті |
родовий | брили́стого | брили́стої | брили́стого | брили́стих |
давальний | брили́стому | брили́стій | брили́стому | брили́стим |
знахідний | брили́стий | брили́сту | брили́сте | брили́сті |
орудний | брили́стим | брили́стою | брили́стим | брили́стими |
місцевий | на/у брили́стому, брили́стім | на/у брили́стій | на/у брили́стому, брили́стім | на/у брили́стих |