| бриньку́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бриньку́чий | бриньку́ча | бриньку́че | бриньку́чі |
| родовий | бриньку́чого | бриньку́чої | бриньку́чого | бриньку́чих |
| давальний | бриньку́чому | бриньку́чій | бриньку́чому | бриньку́чим |
| знахідний | бриньку́чий, бриньку́чого | бриньку́чу | бриньку́че | бриньку́чі, бриньку́чих |
| орудний | бриньку́чим | бриньку́чою | бриньку́чим | бриньку́чими |
| місцевий | на/у бриньку́чому, бриньку́чім | на/у бриньку́чій | на/у бриньку́чому, бриньку́чім | на/у бриньку́чих |