| бри́нячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бри́нячий | бри́няча | бри́няче | бри́нячі |
| родовий | бри́нячого | бри́нячої | бри́нячого | бри́нячих |
| давальний | бри́нячому | бри́нячій | бри́нячому | бри́нячим |
| знахідний | бри́нячий, бри́нячого | бри́нячу | бри́няче | бри́нячі, бри́нячих |
| орудний | бри́нячим | бри́нячою | бри́нячим | бри́нячими |
| місцевий | на/у бри́нячому, бри́нячім | на/у бри́нячій | на/у бри́нячому, бри́нячім | на/у бри́нячих |