бри́твений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бри́твений | бри́твена | бри́твене | бри́твені |
родовий | бри́твеного | бри́твеної | бри́твеного | бри́твених |
давальний | бри́твеному | бри́твеній | бри́твеному | бри́твеним |
знахідний | бри́твений | бри́твену | бри́твене | бри́твені |
орудний | бри́твеним | бри́твеною | бри́твеним | бри́твеними |
місцевий | на/у бри́твеному, бри́твенім | на/у бри́твеній | на/у бри́твеному, бри́твенім | на/у бри́твених |