бри́тий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бри́тий | бри́та | бри́те | бри́ті |
родовий | бри́того | бри́тої | бри́того | бри́тих |
давальний | бри́тому | бри́тій | бри́тому | бри́тим |
знахідний | бри́тий, бри́того | бри́ту | бри́те | бри́ті, бри́тих |
орудний | бри́тим | бри́тою | бри́тим | бри́тими |
місцевий | на/у бри́тому, бри́тім | на/у бри́тій | на/у бри́тому, бри́тім | на/у бри́тих |