брова́нь – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | брова́нь | бровані́ |
родовий | брованя́ | бровані́в |
давальний | броване́ві, брованю́ | брованя́м |
знахідний | брованя́ | бровані́в |
орудний | броване́м | брованя́ми |
місцевий | на/у броване́ві, брованю́, бровані́ | на/у брованя́х |
кличний | брова́ню | бровані́ |