брова́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | брова́рний | брова́рна | брова́рне | брова́рні |
родовий | брова́рного | брова́рної | брова́рного | брова́рних |
давальний | брова́рному | брова́рній | брова́рному | брова́рним |
знахідний | брова́рний | брова́рну | брова́рне | брова́рні |
орудний | брова́рним | брова́рною | брова́рним | брова́рними |
місцевий | на/у брова́рному, брова́рнім | на/у брова́рній | на/у брова́рному, брова́рнім | на/у брова́рних |
[рідко] |