| брова́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | брова́тий | брова́та | брова́те | брова́ті |
| родовий | брова́того | брова́тої | брова́того | брова́тих |
| давальний | брова́тому | брова́тій | брова́тому | брова́тим |
| знахідний | брова́тий, брова́того | брова́ту | брова́те | брова́ті, брова́тих |
| орудний | брова́тим | брова́тою | брова́тим | брова́тими |
| місцевий | на/у брова́тому, брова́тім | на/у брова́тій | на/у брова́тому, брова́тім | на/у брова́тих |