бродя́чий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бродя́чий | бродя́ча | бродя́че | бродя́чі |
родовий | бродя́чого | бродя́чої | бродя́чого | бродя́чих |
давальний | бродя́чому | бродя́чій | бродя́чому | бродя́чим |
знахідний | бродя́чий, бродя́чого | бродя́чу | бродя́че | бродя́чі, бродя́чих |
орудний | бродя́чим | бродя́чою | бродя́чим | бродя́чими |
місцевий | на/у бродя́чому, бродя́чім | на/у бродя́чій | на/у бродя́чому, бродя́чім | на/у бродя́чих |