| бромо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бромо́ваний | бромо́вана | бромо́ване | бромо́вані |
| родовий | бромо́ваного | бромо́ваної | бромо́ваного | бромо́ваних |
| давальний | бромо́ваному | бромо́ваній | бромо́ваному | бромо́ваним |
| знахідний | бромо́ваний, бромо́ваного | бромо́вану | бромо́ване | бромо́вані, бромо́ваних |
| орудний | бромо́ваним | бромо́ваною | бромо́ваним | бромо́ваними |
| місцевий | на/у бромо́ваному, бромо́ванім | на/у бромо́ваній | на/у бромо́ваному, бромо́ванім | на/у бромо́ваних |