бромува́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бромува́льний | бромува́льна | бромува́льне | бромува́льні |
родовий | бромува́льного | бромува́льної | бромува́льного | бромува́льних |
давальний | бромува́льному | бромува́льній | бромува́льному | бромува́льним |
знахідний | бромува́льний | бромува́льну | бромува́льне | бромува́льні |
орудний | бромува́льним | бромува́льною | бромува́льним | бромува́льними |
місцевий | на/у бромува́льному, бромува́льнім | на/у бромува́льній | на/у бромува́льному, бромува́льнім | на/у бромува́льних |