бронебі́йник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | бронебі́йник | бронебі́йники |
родовий | бронебі́йника | бронебі́йників |
давальний | бронебі́йникові, бронебі́йнику | бронебі́йникам |
знахідний | бронебі́йника | бронебі́йників |
орудний | бронебі́йником | бронебі́йниками |
місцевий | на/у бронебі́йникові, бронебі́йнику | на/у бронебі́йниках |
кличний | бронебі́йнику | бронебі́йники |