бро́ницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бро́ницький | бро́ницька | бро́ницьке | бро́ницькі |
родовий | бро́ницького | бро́ницької | бро́ницького | бро́ницьких |
давальний | бро́ницькому | бро́ницькій | бро́ницькому | бро́ницьким |
знахідний | бро́ницький, бро́ницького | бро́ницьку | бро́ницьке | бро́ницькі, бро́ницьких |
орудний | бро́ницьким | бро́ницькою | бро́ницьким | бро́ницькими |
місцевий | на/у бро́ницькому, бро́ницькім | на/у бро́ницькій | на/у бро́ницькому, бро́ницькім | на/у бро́ницьких |