бро́нницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бро́нницький | бро́нницька | бро́нницьке | бро́нницькі |
родовий | бро́нницького | бро́нницької | бро́нницького | бро́нницьких |
давальний | бро́нницькому | бро́нницькій | бро́нницькому | бро́нницьким |
знахідний | бро́нницький, бро́нницького | бро́нницьку | бро́нницьке | бро́нницькі, бро́нницьких |
орудний | бро́нницьким | бро́нницькою | бро́нницьким | бро́нницькими |
місцевий | на/у бро́нницькому, бро́нницькім | на/у бро́нницькій | на/у бро́нницькому, бро́нницькім | на/у бро́нницьких |