брудню́щий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | брудню́щий | брудню́ща | брудню́ще | брудню́щі |
родовий | брудню́щого | брудню́щої | брудню́щого | брудню́щих |
давальний | брудню́щому | брудню́щій | брудню́щому | брудню́щим |
знахідний | брудню́щий | брудню́щу | брудню́ще | брудню́щі |
орудний | брудню́щим | брудню́щою | брудню́щим | брудню́щими |
місцевий | на/у брудню́щому, брудню́щім | на/у брудню́щій | на/у брудню́щому, брудню́щім | на/у брудню́щих |