| бруко́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бруко́ваний | бруко́вана | бруко́ване | бруко́вані |
| родовий | бруко́ваного | бруко́ваної | бруко́ваного | бруко́ваних |
| давальний | бруко́ваному | бруко́ваній | бруко́ваному | бруко́ваним |
| знахідний | бруко́ваний | бруко́вану | бруко́ване | бруко́вані |
| орудний | бруко́ваним | бруко́ваною | бруко́ваним | бруко́ваними |
| місцевий | на/у бруко́ваному, бруко́ванім | на/у бруко́ваній | на/у бруко́ваному, бруко́ванім | на/у бруко́ваних |