| | |
| брукува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | брукува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | бруку́ймо |
| 2 особа | бруку́й | бруку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | брукува́тиму | брукува́тимемо, брукува́тимем |
| 2 особа | брукува́тимеш | брукува́тимете |
| 3 особа | брукува́тиме | брукува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | бруку́ю | бруку́ємо, бруку́єм |
| 2 особа | бруку́єш | бруку́єте |
| 3 особа | бруку́є | бруку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| бруку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | брукува́в | брукува́ли |
| жін. р. | брукува́ла |
| сер. р. | брукува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| бруко́ваний |
| Безособова форма |
| бруко́вано |
| Дієприслівник |
| брукува́вши |
