| бруна́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бруна́тний | бруна́тна | бруна́тне | бруна́тні |
| родовий | бруна́тного | бруна́тної | бруна́тного | бруна́тних |
| давальний | бруна́тному | бруна́тній | бруна́тному | бруна́тним |
| знахідний | бруна́тний, бруна́тного | бруна́тну | бруна́тне | бруна́тні, бруна́тних |
| орудний | бруна́тним | бруна́тною | бруна́тним | бруна́тними |
| місцевий | на/у бруна́тному, бруна́тнім | на/у бруна́тній | на/у бруна́тному, бруна́тнім | на/у бруна́тних |