брунькови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | брунькови́й | брунькова́ | брунькове́ | брунькові́ |
родовий | бруньково́го | бруньково́ї | бруньково́го | брунькови́х |
давальний | бруньково́му | брунькові́й | бруньково́му | брунькови́м |
знахідний | брунькови́й | брунькову́ | брунькове́ | брунькові́ |
орудний | брунькови́м | бруньково́ю | брунькови́м | брунькови́ми |
місцевий | на/у бруньково́му, брунькові́м | на/у брунькові́й | на/у бруньково́му, брунькові́м | на/у брунькови́х |