брусни́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | брусни́чний | брусни́чна | брусни́чне | брусни́чні |
родовий | брусни́чного | брусни́чної | брусни́чного | брусни́чних |
давальний | брусни́чному | брусни́чній | брусни́чному | брусни́чним |
знахідний | брусни́чний | брусни́чну | брусни́чне | брусни́чні |
орудний | брусни́чним | брусни́чною | брусни́чним | брусни́чними |
місцевий | на/у брусни́чному, брусни́чнім | на/у брусни́чній | на/у брусни́чному, брусни́чнім | на/у брусни́чних |