брухо́вицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | брухо́вицький | брухо́вицька | брухо́вицьке | брухо́вицькі |
родовий | брухо́вицького | брухо́вицької | брухо́вицького | брухо́вицьких |
давальний | брухо́вицькому | брухо́вицькій | брухо́вицькому | брухо́вицьким |
знахідний | брухо́вицький, брухо́вицького | брухо́вицьку | брухо́вицьке | брухо́вицькі, брухо́вицьких |
орудний | брухо́вицьким | брухо́вицькою | брухо́вицьким | брухо́вицькими |
місцевий | на/у брухо́вицькому, брухо́вицькім | на/у брухо́вицькій | на/у брухо́вицькому, брухо́вицькім | на/у брухо́вицьких |