| бруща́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бруща́тий | бруща́та | бруща́те | бруща́ті |
| родовий | бруща́того | бруща́тої | бруща́того | бруща́тих |
| давальний | бруща́тому | бруща́тій | бруща́тому | бруща́тим |
| знахідний | бруща́тий | бруща́ту | бруща́те | бруща́ті |
| орудний | бруща́тим | бруща́тою | бруща́тим | бруща́тими |
| місцевий | на/у бруща́тому, бруща́тім | на/у бруща́тій | на/у бруща́тому, бруща́тім | на/у бруща́тих |