| брю́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | брю́чний | брю́чна | брю́чне | брю́чні |
| родовий | брю́чного | брю́чної | брю́чного | брю́чних |
| давальний | брю́чному | брю́чній | брю́чному | брю́чним |
| знахідний | брю́чний | брю́чну | брю́чне | брю́чні |
| орудний | брю́чним | брю́чною | брю́чним | брю́чними |
| місцевий | на/у брю́чному, брю́чнім | на/у брю́чній | на/у брю́чному, брю́чнім | на/у брю́чних |