| бря́зкнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | бря́зкнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | бря́зкнімо, бря́зкнім | |
| 2 особа | бря́зкни | бря́зкніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | бря́зкну | бря́зкнемо, бря́зкнем |
| 2 особа | бря́зкнеш | бря́зкнете |
| 3 особа | бря́зкне | бря́зкнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | брязк, бря́зкнув | бря́зкли, бря́зкнули |
| жін.р. | бря́зкла, бря́зкнула | |
| сер.р. | бря́зкло, бря́зкнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| бря́зкши, бря́зкнувши | ||