брязкота́ння – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | брязкота́ння | |
родовий | брязкота́ння | |
давальний | брязкота́нню | |
знахідний | брязкота́ння | |
орудний | брязкота́нням | |
місцевий | на/у брязкота́нні, брязкота́нню | |
кличний | брязкота́ння* |