| брязкоте́льце – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | брязкоте́льце | брязкоте́льця |
| родовий | брязкоте́льця | брязкоте́лець |
| давальний | брязкоте́льцю | брязкоте́льцям |
| знахідний | брязкоте́льце | брязкоте́льця |
| орудний | брязкоте́льцем | брязкоте́льцями |
| місцевий | на/у брязкоте́льці, брязкоте́льцю | на/у брязкоте́льцях |
| кличний | брязкоте́льце* | брязкоте́льця* |