брязкоті́ння – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | брязкоті́ння | |
родовий | брязкоті́ння | |
давальний | брязкоті́нню | |
знахідний | брязкоті́ння | |
орудний | брязкоті́нням | |
місцевий | на/у брязкоті́нні, брязкоті́нню | |
кличний | брязкоті́ння* |