| брязку́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | брязку́чий | брязку́ча | брязку́че | брязку́чі |
| родовий | брязку́чого | брязку́чої | брязку́чого | брязку́чих |
| давальний | брязку́чому | брязку́чій | брязку́чому | брязку́чим |
| знахідний | брязку́чий, брязку́чого | брязку́чу | брязку́че | брязку́чі, брязку́чих |
| орудний | брязку́чим | брязку́чою | брязку́чим | брязку́чими |
| місцевий | на/у брязку́чому, брязку́чім | на/у брязку́чій | на/у брязку́чому, брязку́чім | на/у брязку́чих |