бугайкува́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бугайкува́тий | бугайкува́та | бугайкува́те | бугайкува́ті |
родовий | бугайкува́того | бугайкува́тої | бугайкува́того | бугайкува́тих |
давальний | бугайкува́тому | бугайкува́тій | бугайкува́тому | бугайкува́тим |
знахідний | бугайкува́тий, бугайкува́того | бугайкува́ту | бугайкува́те | бугайкува́ті, бугайкува́тих |
орудний | бугайкува́тим | бугайкува́тою | бугайкува́тим | бугайкува́тими |
місцевий | на/у бугайкува́тому, бугайкува́тім | на/у бугайкува́тій | на/у бугайкува́тому, бугайкува́тім | на/у бугайкува́тих |