буга́ячий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | буга́ячий | буга́яча | буга́яче | буга́ячі |
родовий | буга́ячого | буга́ячої | буга́ячого | буга́ячих |
давальний | буга́ячому | буга́ячій | буга́ячому | буга́ячим |
знахідний | буга́ячий, буга́ячого | буга́ячу | буга́яче | буга́ячі, буга́ячих |
орудний | буга́ячим | буга́ячою | буга́ячим | буга́ячими |
місцевий | на/у буга́ячому, буга́ячім | на/у буга́ячій | на/у буга́ячому, буга́ячім | на/у буга́ячих |