| бундю́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бундю́чний | бундю́чна | бундю́чне | бундю́чні |
| родовий | бундю́чного | бундю́чної | бундю́чного | бундю́чних |
| давальний | бундю́чному | бундю́чній | бундю́чному | бундю́чним |
| знахідний | бундю́чного, бундю́чний | бундю́чну | бундю́чне | бундю́чних, бундю́чні |
| орудний | бундю́чним | бундю́чною | бундю́чним | бундю́чними |
| місцевий | на/у бундю́чному, бундю́чнім | на/у бундю́чній | на/у бундю́чному, бундю́чнім | на/у бундю́чних |