| бунту́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бунту́ючий | бунту́юча | бунту́юче | бунту́ючі |
| родовий | бунту́ючого | бунту́ючої | бунту́ючого | бунту́ючих |
| давальний | бунту́ючому | бунту́ючій | бунту́ючому | бунту́ючим |
| знахідний | бунту́ючий, бунту́ючого | бунту́ючу | бунту́юче | бунту́ючі, бунту́ючих |
| орудний | бунту́ючим | бунту́ючою | бунту́ючим | бунту́ючими |
| місцевий | на/у бунту́ючому, бунту́ючім | на/у бунту́ючій | на/у бунту́ючому, бунту́ючім | на/у бунту́ючих |