| бурува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бурува́тий | бурува́та | бурува́те | бурува́ті |
| родовий | бурува́того | бурува́тої | бурува́того | бурува́тих |
| давальний | бурува́тому | бурува́тій | бурува́тому | бурува́тим |
| знахідний | бурува́тий, бурува́того | бурува́ту | бурува́те | бурува́ті, бурува́тих |
| орудний | бурува́тим | бурува́тою | бурува́тим | бурува́тими |
| місцевий | на/у бурува́тому, бурува́тім | на/у бурува́тій | на/у бурува́тому, бурува́тім | на/у бурува́тих |