| | | | |
| бур’янува́тий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | бур’янува́тий | бур’янува́та | бур’янува́те | бур’янува́ті |
| родовий | бур’янува́того | бур’янува́тої | бур’янува́того | бур’янува́тих |
| давальний | бур’янува́тому | бур’янува́тій | бур’янува́тому | бур’янува́тим |
| знахідний | бур’янува́тий, бур’янува́того | бур’янува́ту | бур’янува́те | бур’янува́ті, бур’янува́тих |
| орудний | бур’янува́тим | бур’янува́тою | бур’янува́тим | бур’янува́тими |
| місцевий | на/у бур’янува́тому, бур’янува́тім | на/у бур’янува́тій | на/у бур’янува́тому, бур’янува́тім | на/у бур’янува́тих |
