бу́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бу́тний | бу́тна | бу́тне | бу́тні |
родовий | бу́тного | бу́тної | бу́тного | бу́тних |
давальний | бу́тному | бу́тній | бу́тному | бу́тним |
знахідний | бу́тний | бу́тну | бу́тне | бу́тні |
орудний | бу́тним | бу́тною | бу́тним | бу́тними |
місцевий | на/у бу́тному, бу́тнім | на/у бу́тній | на/у бу́тному, бу́тнім | на/у бу́тних |
[діал.] |