бухо́вицький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бухо́вицький | бухо́вицька | бухо́вицьке | бухо́вицькі |
родовий | бухо́вицького | бухо́вицької | бухо́вицького | бухо́вицьких |
давальний | бухо́вицькому | бухо́вицькій | бухо́вицькому | бухо́вицьким |
знахідний | бухо́вицький, бухо́вицького | бухо́вицьку | бухо́вицьке | бухо́вицькі, бухо́вицьких |
орудний | бухо́вицьким | бухо́вицькою | бухо́вицьким | бухо́вицькими |
місцевий | на/у бухо́вицькому, бухо́вицькім | на/у бухо́вицькій | на/у бухо́вицькому, бухо́вицькім | на/у бухо́вицьких |