буцма́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | буцма́тий | буцма́та | буцма́те | буцма́ті |
родовий | буцма́того | буцма́тої | буцма́того | буцма́тих |
давальний | буцма́тому | буцма́тій | буцма́тому | буцма́тим |
знахідний | буцма́тий, буцма́того | буцма́ту | буцма́те | буцма́ті, буцма́тих |
орудний | буцма́тим | буцма́тою | буцма́тим | буцма́тими |
місцевий | на/у буцма́тому, буцма́тім | на/у буцма́тій | на/у буцма́тому, буцма́тім | на/у буцма́тих |
[діал.] |