| буяні́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | буяні́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | буяні́ймо | |
| 2 особа | буяні́й | буяні́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | буяні́тиму | буяні́тимемо, буяні́тимем |
| 2 особа | буяні́тимеш | буяні́тимете |
| 3 особа | буяні́тиме | буяні́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | буяні́ю | буяні́ємо, буяні́єм |
| 2 особа | буяні́єш | буяні́єте |
| 3 особа | буяні́є | буяні́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| буяні́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | буяні́в | буяні́ли |
| жін. р. | буяні́ла | |
| сер. р. | буяні́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| буяні́вши | ||
| [рідко] | ||