| бівале́нтний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бівале́нтний | бівале́нтна | бівале́нтне | бівале́нтні |
| родовий | бівале́нтного | бівале́нтної | бівале́нтного | бівале́нтних |
| давальний | бівале́нтному | бівале́нтній | бівале́нтному | бівале́нтним |
| знахідний | бівале́нтний | бівале́нтну | бівале́нтне | бівале́нтні |
| орудний | бівале́нтним | бівале́нтною | бівале́нтним | бівале́нтними |
| місцевий | на/у бівале́нтному, бівале́нтнім | на/у бівале́нтній | на/у бівале́нтному, бівале́нтнім | на/у бівале́нтних |